Транслітерація
Menu
Збільшений шрифт | Зменшений шрифт
Їхав стрілець на війноньку,
Прощав свою дівчиноньку:
– Прощай, дівчино, прощай єдина,
Я йду в чужу сторононьку.
Подай хустину, дівчино,
Бо, може, в полі загину,
Прикриють очі темної ночі,
Як ляжу сам у могилу.
А злії люде насилу
Взяли нещасну дівчину,
А в чистім полі гнеться тополя
Та на стрілецьку могилу.
